ПЕРЕДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переділи́ти. Велика, пишна, прибрана як для оргії світлиця, аркою переділена на дві нерівні частини (Л. Укр., III, 1952, 447); У наметі, переділеному парусиною надвоє, було тепло (Трубл., Лахтак, 1953, 143).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 169.