ПЕРЕДЯГА́ННЯ див. переодяга́ння.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 179.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ПЕРЕДЯГА́ННЯ див. переодяга́ння.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 179.
Передягання, ня, с. Переодѣваніе.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 118.
передяга́ння = перевдяга́ння = переодяга́ння — вбирання себе в одяг іншої людини або в убір, що належить іншому (наприклад тваринному) світові; відомі здавна різдвяні перевдягання (ря́дження) як відгомін віддання шани тим чи іншим тваринам; у весільній обрядовості — з метою очищення проти зурочення; у поховальній обрядовості — жалібний одяг, спрямований проти злих духів; Біблія осуджує перевдягання чоловіків у жіночий одяг і навпаки як ознаку гидоти перед Господом Богом.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 438.