ПЕРЕДУ́МУВАННЯ, я, с. Дія за знач. переду́мувати. Сапуну почулися в його голосі нотки передумування (Ряб., Золототисячник, 1948, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 178.