ПЕРЕДРЯ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до передря́пати. — Наталю, це твій тато? — питає якась її подружка з передряпаним носом (Ю. Янов., І, 1954, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 177.