ПЕРЕДРУКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до передрукува́ти. Передрукована маленькою книжечкою пісня колишнього жовніра Романа Гудзмана — "Гриць Турчин" — не тільки стала популярною у Львові, вона потрапила на села (Кол., Терен.., 1959, 324); Шевченко в 1860 році опублікував у журналі "Народное чтение" свою "Автобіографію", яка, будучи передрукованою на сторінках багатьох інших видань, буквально сколихнула всю Росію (Слово про Кобзаря, 1961, 152); // передруко́вано, безос. присудк. сл. У період з січня 1905 р. до вересня 1917 р. на Україні було перевидано 97 ленінських творів, у тому числі 79 передруковано більшовицькими газетами і 18 видано листівками і брошурами (Укр. іст. ж., 2, 1960, 90).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 176.