ПЕРЕДПЛА́ТНИК, а, ч. Той, хто передплатив яке-небудь друковане видання. Передплатники домагались назад грошей — і Начко висилав їх пунктуально (Фр., VI, 1951, 286); Він віддав юним передплатникам кілька примірників "На зміну" (Донч., VI, 1957, 9); Трудящі України читають не тільки ті газети і журнали, які видаються в республіці. Мільйони українських читачів — постійні передплатники центральних, загальносоюзних видань (Ком. Укр., 4, 1962, 64).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 174.