ПЕРЕДНІ́ШИЙ, а, е, розм. Який був раніше. Ти мені переднішої пісні заспівай, бо це дуже смутна (Сл. Гр.); — Як приїхав до нас той передніший старий пан, я накинув свою скуфію, надів найновішу, найпросторішу рясу, трохи напиндючивсь та й пішов до його [нього] (Н.-Лев., І, 1956, 126).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 171.

Передніший, а, е.

1) Передній, находящійся передъ другими.

2) Ближе находящійся. Я до того садка передніший за тебе.

3) Прежній, бывшій передъ этимъ. Ти мені переднішої пісні заспівай, бо це дуже смутна. Черк. у. Ви люде велико розумні, велико письменні, то хиба не знаєте, яка правда була за передніших старшин. Черк. у.

4) Достойнѣйшій, имѣющій болѣе права, предпочтенія въ чемъ; лучшій, отборный. Не хапайся до страви, батько передніший за тебе. Передніших коней повибірали з табуна, а залишили саму ледач.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 116.