ПЕРЕДЗАХІ́ДНИЙ, а, е. Який має місце, буває, відбувається перед заходом сонця. Від сильнішого пориву вітру хмари дощові розходяться і видко ліс — уже в яскравому осінньому уборі на тлі густо-синього передзахідного неба (Л. Укр., III, 1952, 243); Коли Ремо увійшов.., Ахмет, Седин і Огли тільки-но кінчили передзахідну молитву (Досв., Гюлле, 1961, 136).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 167.