Про УКРЛІТ.ORG

передержувати

ПЕРЕДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., перех.

1. Держати, тримати щось де-небудь довше, ніж слід. Передержувати фотографію у проявнику.

2. Тримати когось де-небудь протягом певного часу. Усе літо я хворіла, і тілько як почалися жнива — я вичуняла; та була така квола, що лікар не пораяв з осені віддавати мене до інституту, а передержати хоч зиму дома (Мирний, IV, 1955, 334).

3. заст. Переховувати десь кого-, що-небудь. Колись на Яхрема скрізь подейкувано, що він крадене передержує (Гр., II, 1963, 314); На раду зібралися старші [вихованці].. Вирішили — днів з скілька передержать Мишка потайки в [дитячому] будинку (Вас., II, 1959, 134).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 167.

Передержувати, жую, єш, сов. в. передержати, жу, жи́ш, гл.

1) Укрывать, укрыть похищенное. А за те, щоб ви нас не лякали, буцім ми передержуємо куницю або красну дівицю, ми вас пов’яжемо. Шевч. 289.

2) Держать, продержать извѣстное время.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 116.

вгору