ПЕРЕДВЕСНЯ́НИ́Й, я́на́, я́не́. Який передує весні або має місце, буває, відбувається перед весною. Обличчя Мішеля було смагляве, загоріле, дарма що стояла передвесняна пора (Смолич, V, 1959, 622); Зимові присмерки поволі спускалися на засніжену землю, де вже з’явилися перші проталини, принесені передвесняною відлигою (Добр., Очак. розмир, 1965, 202); // Пов’язаний з очікуванням весни. Синички веселіше співають свої перші передвесняні немудрі пісеньки (Коп., Подарунок, 1956, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 165.