ПЕРЕГУ́Д, у, ч. Протяжне нерівномірне гудіння, звичайно з перервами або в різних місцях. Пригадалось дальнє місто, Гудків тривожних перегуд, Кільце на обрії вогнисте (Брат., Пісня.., 1953, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 158.