ПЕРЕГРИМІ́ТИ, ми́ть; мн. перегримля́ть; док. Перестати гриміти; відгриміти. Перегриміли зерняні безтарки, І в кожнім домі Свіжий хліб запах (Вирган, Квіт. береги, 1950, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 157.