ПЕРЕГО́НОВИЙ, а, е. Признач. для перегонів. Зоня викидала ногу перед себе, як перегоновий кінь, наче за кожним кроком виставляла її комусь напоказ (Вільде, На порозі, 1955, 55); В 1929 р. автомобіль спеціальної конструкції розвинув швидкість 370 км за годину.. А в 1932 р. на перегоновій машині було перевершено і цей рекорд (Цікава фізика.., 1950, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 154.