ПЕРЕГОВО́РНИЙ, а, с. Признач. для переговорів (у 1 знач.). Вирішили [лейтенант з Левком] скористатися.. вентилятором як переговорною трубою (Трубл., Шхуна.., 1940, 282); Сержант підключився до переговорної лінії (Загреб., Європа 45, 1959, 67).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 153.