ПЕРЕГА́ТА, и, ж. Те саме, що зага́та (у 1 знач.). Бурхливу, непокірну ріку.. заковували в перегати, роздовбували її дно, розкопували кручі і гори (Баш, На берегах.., 1962, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 150.