ПЕРЕВІ́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. переві́ювати. Постійні.. вітри викликають на поверхні Землі помітні зміни, як перевіювання пісків, розвіювання в пустинях, утворення течій у морях (Курс заг. геол., 1947, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 143.