ПЕРЕВІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переві́сити. Відхилилися двері і впустили Андрія з пальтом, перевішеним через руку (Фр., І, 1955, 289); Старий Прокіпчук.. з перевішеної через плече торби черпав дрібне жито та й сіяв (Ірчан, II, 1958, 83).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 143.