ПЕРЕВІ́ЗНИК, а, ч. Той, хто працює на перевозі (у 2 знач.), перевозить. Здається йому, повільно Перевізник підносить весла (Забашта, Нові береги, 1950, 42).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 141.

Перевізник, ка, м. Перевозчикъ; паромщикъ. Ум. Перевізничок. Перевізнички мої! перевезіть до роду. Чуб. V. 558.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 112.