ПЕРЕВІЗНИ́Й, а́, е́. Признач. для перевезення. Перевізні засоби; // Пристосований для перевезення з одного місця на інше. П’ятий його син, коваль, мав із своєю перевізною кузнею все бути на місці роботи (Фр., VI, 1951, 38); Пилососні апарати діляться на переносні, перевізні і стаціонарні (Підручник дезинф., 1953, 109).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 141.