ПЕРЕВІ́З, во́зу, ч.

1. Те саме, що переве́зення. Я заплатив за перевіз до Александрії (Фр., IV, 1950, 162); Пороми давали [Кабашним] нечувані зиски, по три шкури можна було дерти з чумаків за перевіз… (Гончар, Таврія, 1952, 36).

2. Місце, де переправляються через водну перепону (часто відповідно обладнане). Отак дійшли вони до перевозу, де.. було широке плесо (Стор., І, 1957, 397); Тут через Дніпро старовинний перевіз лежав, Чорний шлях починався (Вол., Озеро.., 1959, 19); // Рухома споруда для переправи через водну перепону; пором. Тільки взявся Марко за весло, дід вискочив з порома, а Марко залишивсь на перевозі (Укр.. казки, 1951, 289).

Проси́ти (гука́ти і т. ін.) перево́зу — виклика́ти пором, човен і т. ін. з другого берега. По той бік річки стояли дві жінки, просили перевозу (Шиян, Гроза.., 1956, 671).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 141.

Перевіз, возу, м.

1) Перевозъ, перевозка. За морем вовк три гроші та руб перевозу. Ном. № 10574.

2) Переправа. КС. 1883. IV. 737. Ой пішли чумаки в дорогу, дійшли вони до перевозу. Чуб. V. 1039. — держати. Перевозить черезъ рѣку. Дівка Ориночка перевіз держала. Мет. 333.

3) Родъ игры: бросаніе камешковъ такъ, чтобы они скакали рикошетомъ по водѣ. Сим. 26.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 112.