ПЕРЕВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВІ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Відвідувати всіх або багатьох, по черзі. Мокрина.. одно снує від хати до хати, з вулиці на вулицю, за день півсела перевідає (Горд., II, 1959, 237).
2. діал. Провідувати. Вона в мене й не снідала, Тільки ж мене й перевідала (Чуб., V, 1874, 553).
3. діал. Довідуватися. Іди, Юрію, перевідай, запитай си, чого вони [корови] так ричуть [ревуть] (Сл. Гр.)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 141.