ПЕРЕВТО́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПЕРЕВТОМИ́ТИСЯ, омлю́ся, о́мишся; мн. перевто́мляться; док.

1. Дуже, надмірно втомлюватися. Перевтомлюватись не хочу, через те ходжу обережно (Коцюб., III, 1956, 328); Вона хоч і відповідає, але на її лиці видно втому. Перевтомилася дорогою, виголодніла (Круш., Буденний хліб.., 1960, 28); // Погіршувати стан здоров’я внаслідок перенапруження організму, надмірної втоми. [Геннадій:] Ну, то нічого, Андрію Григоровичу. То ви просто перевтомилися. А поїдете на курорт, одпочинете (Мороз, П’єси, 1959, 289).

2. тільки недок. Пас. до перевто́млювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 147.