ПЕРЕВОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВОЛОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., перех. Волочити ще раз, повторно або заново, по-іншому. Іван Кучугура.. перекопував та переволочував грунт, щоб у міжряддях не залишилося жодної грудочки (Чорн., Красиві люди, 1961, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 146.

Переволочувати, чую, єш, сов. в. переволочи́ти, чу́, чиш, гл. Бороновать во второй разъ, перебороновать. Як жито зійде, вони тоді його переволочуть… А жито од цього вже не буде таке. Грин. І. 99.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 113.