ПЕРЕВЕ́РШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переве́ршити. Коли робітники створили власну державу, вони підійшли до того, що старе поняття демократизму,-— буржуазного демократизму, — виявилося в процесі розвитку нашої революції перевершеним (Ленін, 36, 1973, 41); // переве́ршено, безос. присудк. сл. Зовні лакей був мало схожий на звичайних людей цієї професії. По-перше — виправка. Тут було перевершено всяку військову муштру (Смолич, І, 1958, 64).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 138.