ПЕРЕВАЖА́ННЯ, я, с. Стан або якість за знач. переважа́ти. У собак сильного врівноваженого типу кров’яний тиск скоріше приходить до норми, ніж у сильних тварин з переважанням подразнювального процесу (Фізіол. ж., 1, VII, 1961, 22); // Кількісна перевага. Переважання комет з дуже витягнутими орбітами (параболічними) навело на думку про те, що комети приходять з міжзоряного середовища (Наука.., 2, 1959, 16); В країні з переважанням дрібного господарства, якою була тоді [у квітні 1918 р.] Росія, головну небезпеку становила дрібнобуржуазна стихія (Біогр. Леніна, 1955, 198).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 132.