ПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, а, е. Строгий у виборі; вибагливий, вередливий, примхливий. Матроси не схожі на перебірливих жінок з гарнізону, що знають, який є на світі кришталь, фарфор, рубіни й сапфіри (Кучер, Прощай.., 1957, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 127.

Перебірливий, а, е. Разборчивый, капризный, прихотливый. Такий перебірливий: і того не їсть, і того не їсть. Пирят. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 109.