Перебірати, ра́ю, єш, сов. в. перебрати, беру, ре́ш, гл.

1) Перебирать, перебрать, сортировать, отбирать, отобрать лучшее. Перебірала груші.

2) Перебирать, перебрать всѣхъ, все, беря каждое одно за другимъ.

3) Преимущественно несов. в. Разбирать, дѣлая выборъ, капризничать, прихотничать. Я не вередую, не перебіраю женихами. Котл. Н. П. 369. А судив мені Бог, кого я не знала, а за той перебір, що перебірала. Чуб. V. 491. Смерть не перебірає. Ном.

4) Перебирать, перебрать лишнее. Перебере грошей у хазяїна, більш як заробив візьме.

5) Перебирать. Ніжками дрібненько перебірає. Кв. Стиха, мов у сопілочку перебірає. О. 1862. IV. 87.

6) Пересчитывать, припоминать, припомнить все. Бо-зна колишнії случаї в душі своїй перебіраю. Шевч. Що ти гріхи мої перебіраєш, переступу дошукуєшся грізно. К. Іов.

7) Перемѣнять, перемѣнить одежу.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 109.