ПЕРЕБУНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Припинити, перестати бунтувати. * Образно. Скільки перебунтувало почуттів у зболених серцях (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 132.