ПЕРЕБУВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок. Бути, міститися, розташовуватися де-небудь. Хоч Зоня часто перебувала в Галі, все ж ані на хвильку не занедбувала своїх домашніх обов’язків (Ков., Світ.., 1960, 65); Вирішив Федоров одвідати Дружиніна в штабі армії, який перебував у цьому ж селі (Шер., В партиз. загонах, 1947, 10); // Бути, знаходитися в якому-небудь стані або положенні Дорош кивнув головою, закрив очі, але не спав, перебуваючи в тому стані, коли людина не може відрізнити марення від дійсності (Тют., Вир, 1964, 318); Він весь перебуває в своїх радощах і готовності до дії (Довж., І, 1958, 73).

ПЕРЕБУВА́ТИ², а́ю, а́єш і ПЕРЕБУ́ТИ, бу́ду, бу́деш; мин. ч. перебу́в, була́, ло́; мн. перебули́; док.

1. Побувати в різний час де-небудь (про всіх або багатьох). Що то перебувало і старостів по закону, і так людей.., щоб-то висватати Галочку (Кв.-Осн., II, 1956, 313); Люба мамочко!.. Кажуть, у неділю перебувало в городських купальнях шість тисяч чоловік (Л. Укр., V, 1951, 14); — Нічого нам богословів ждати! Вони сватаються, де сотнями пахне.. Хіба ж мало богословів перебуло в нас. А чи спитав хоч один? (Н.-Лев., І, 1956, 135); // Опинитися в чиєму-небудь розпорядженні, потрапити до когось у різний час, протягом якогось часу одне за одним. А він бачив, як жалоби пишуться, не одна перебувала в руках (Тесл., З книги життя, 1956, 146).

2. Побувати всюди, в багатьох місцях. Той доктор, що тепер сюди з сім’єю приїхав, вибрав се місце, перебувавши перед тим в різних курортах тутешніх і заграничних (Л. Укр., V, 1956, 360); Я сам перебував на багатьох фронтах від першого і до останнього пострілу (Логв., Давні рани, 1961, 34).

ПЕРЕБУВА́ТИ³, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕБУ́ТИ, бу́ду, бу́деш; мин. ч. перебу́в, була́, ло́; мн. перебули́; док., перех. і неперех. Переживати, пережидати якийсь час де-небудь, як-небудь. Вже три години. В чотири завсігди приходить Гордій. Ганна цю годину перебува звичайно читаючи (Гр., II, 1963, 40); При душевнім вдоволенні чоловік забуває про те, що перебув і перетерпів, аж знову нові невдачі розранюють старі, давно загоєні рани (Кобр., Вибр., 1954, 8); [Кузь:] Ну, то завертайте, хлопці, під дуби та й перебудемо негоду (Тич., І, 1957, 240).

ПЕРЕБУВА́ТИ⁴, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕБУ́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., рідко. Те саме, що перевзува́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 131.

I. Перебувати, ва́ю, єш, сов. в. перебути, буду, деш, гл.

1) Пробивать, пробыть. Днів два або й три перебудемо. МВ. І. 62. Перебудь там, поки сповіщу тебе. Єв. Мт. II. 13.

2) Обходиться, обойтись, прожить безъ чего. Не родив мак, перебудем так.

3) Переживать, пережить. Як настане ніч, поки її перебудеш, то дуже довгою вона тобі стане. Драг. 63. Наші злидні ваше багатство перебудуть. Ном. № 1611. Що буде, те й буде, — ми все перебудемо. МВ. (О. 1862. ІІІ. 58). А я тую чорну хмару рукавцем, розмаю, перебула поговір, перебуду неславу. Чуб. V. 144.

4) Только сов. в. Перебывать. За день скільки вас перебуде. Здається, не було хати в селі, де б я не перебула наймичкою. Г. Барв. 365.

II. Перебувати, ва́ю, єш, сов. в. перебу́ти, бу́ю, єш, гл. Перемѣнять, перемѣнить на комъ обувь, переобувать, переобуть. Треба перебути чобіт, а то муляє.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 110.