ПЕРЕАДРЕСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕАДРЕСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Змінювати адресу, посилати на нову адресу. Переадресувати газету.

2. до кого, на кого, кому, перен., розм. Змінювати направленість дії на кого-небудь іншого. — Навіщо він переадресував мені це питання? Певне, сподівається, що я припущу якусь помилку, — подумав Андрій, з неприязню подивившись на Бойченка (Гур., Життя.., 1954, 13); Він приймав вітання гостинних чехів безпосередньо на своє ім’я, не переадресовуючи їх на когось старшого (Гончар, III, 1959, 432).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 121.