ПЕ́РВІСТОК, тка, ч.
1. розм. Перша дитина. Данилова сім’я жила у Холмі, але він мало бував біля неї.. Без нього помер його первісток Іраклій, батьків улюбленець (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 429); Він знову підкинув сина і зловив його, весь сповнений.. любові до міцного, як горіх, синьоокого і рожевощокого первістка (Собко, Нам спокій.., 1959, 72).
2. чого, перен. Те, що з’явилось, створене або робиться першим, раніше за все наступне. Щось по-дівочому привабливе, соромливе і зажурене мають ці первістки весни [проліски]… (Стельмах, І, 1962, 423); Збудований у 1927 — 1932 рр. первісток соціалістичної індустріалізації Дніпрогес імені В. І. Леніна дав дешеву електроенергію народному господарству (Наука.., 9, 1963, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 119.