ПЕНСІОНО́ВАНИЙ, а, е, заст. Той, хто одержує пенсіон. Мій батько пенсіонований урядник (Коб., III, 1956, 544).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 116.