ПЕНС, а, ч. Англійська бронзова монета, що дорівнює 1/12 шилінга. * У порівн. Розкривши вікна сліполиці, Крізь отвір круглий, наче пенс, Руді горбаті черепиці Дахів столичних бачить Бернс (Бажан, Роки, 1957, 205).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 116.