ПЕЛЕНГА́ТОР, а, ч., спец. Прилад для пеленгування. Запара, нахилившись над пеленгатором, допомагав Карові визначати віддаль пароплава від берега (Трубл., Лахтак, 1953, 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 113.