ПЕ́ЛЕНГ, а, ч., спец.

1. Напрям за компасом від спостерігача на будь-який об’єкт. Ні, на кораблі недосить лише вахтового журналу. Я мушу вести свій літопис, зовсім відмінний від того, в якому зазначені курси і пеленги, довготи і широти, нами пройдені (Логв., Давні рани, 1961, 6).

2. Певний лад, спосіб розташування військових кораблів або літаків.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 113.