ПЕЛАРГО́НІЯ, ї, ж., бот. (Реlаrgопіит) Південна напівкущова рослина з пухнастими квітами, що розводиться також як декоративна. Пеларгонія (калачики). Дуже гарні рослини з зеленим, золотисто-жовтим і біло-пірчастим листям та яскравими червоними, рожевими і білими квітами (Озелен. колг. села, 1955, 225).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 113.