ПЕДІА́ТР, а, ч. Лікар, спеціаліст з дитячих хвороб. У зв’язку з поліпшенням патронажної роботи, активними відвідуваннями педіатра, різко зменшилася.. частота виявлення хворих дітей (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 326); Вона була педіатром (Ю. Янов., II, 1954, 64).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 109.