ПЕ́ДЕЛЬ, я, ч. У дореволюційній Росії та за кордоном — наглядач за студентами у вищих учбових закладах. — Ми не підемо сьогодні на цей ганебний бал-маскарад! Нехай педагоги і педелі самі на ньому веселяться (Смолич, Дитинство, 1937, 105).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 109.