Про УКРЛІТ.ORG

певнісінько

ПЕВНІ́СІНЬКО. Присл. до певні́сінький; // у знач. присудк. сл. А вже певнісінько, що в наших нецьках його дитиною купали і нашим кропилом кропили! (Фр., II, 1950, 132).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 107.

вгору