ПА́ЯНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до пая́ти. Однією з головних умов успішного спаювання є щільний стик паяного твердого тіла і рідкого припою (Знання.., 2, 1966, 30).

2. у знач. прикм. Полагоджений паянням; з припаяними частинами.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 105.