ПАТРИЦІА́Т, у, ч. Найзаможніший, привілейований шар населення середньовічних міст більшості країн Європи. Основні соціальні групи міського населення [Київської Русі].. можуть бути зведені до двох основних таборів, які різко протистояли один одному: міської аристократії і міських низів, або, користуючись термінологією європейського середньовіччя, — патриціату і плебейства (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 479).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 96.