ПАТЕФО́Н, а, ч. Портативний музичний апарат, який відтворює звуки, записані на особливі пластинки. Передбачалась легка вечеря, потім ігри й танці під патефон (Трубл., Мандр., 1938, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 93.