ПАТЕРИ́К, а́, ч. Збірка, що містить житія так званих святих отців (звичайно монахів якого-небудь монастиря). А ось вам іще одно єгипетське оповідання, яких сотки були нагромаджені в так званім єгипетсько-скитськім патерику (Фр., IV, 1950, 156); Існування князівського двору на місці нинішнього "Арсеналу" підтверджується даними Києво-Печерського патерика (Веч. Київ, 12.І 1967, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 93.