ПАТЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.

1. Видавати або одержувати патент (у 1 знач.) на що-небудь, закріпляти за собою патентом.

2. техн. Нагрівати сталь вище верхньої критичної точки з наступним охолоджуванням у розтопленому, нагрітому до 450° свинці.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 93.