ПАТЕНТО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до патентува́ти.

2. у знач. прикм. Закріплений патентом (у 1 знач.), удостоєний патенту. Патентований винахід; // Офіційно дозволений, рекомендований. Нашвидку нагромаджені в три тісні вулиці збірні будинки,.. аптека, у якій продавали патентовані ліки та напій кока-кола (Рибак, Час.., 1960, 85).

3. у знач. прикм., перен., зневажл. Який уважається загальновизнаним, дійсним. Скептично аналізуючи свій власний руський патріотизм, прикладаю ту саму мірку й до патріотизму патентованих польських патріотів: не можуть вони мені подобатися (Фр., І, 1955, 28); Вже в поемі "Гайдамаки".. Шевченко з позицій "мужицького поета" гостро і уїдливо полемізує з патентованими дворянськими літераторами (Укр. літ. критика.., 1959 39).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 93.