ПАСТАЛА́КАТИ, аю, аєш, недок., зневажл. Те саме, що базі́кати. — Мені ще мати, коли я маленьким був, казала — не пасталакай багато, у людей вуха болітимуть (Хижняк, Невгамовна, 1961, 277); — Пасталакає, як базарна баба, — буркнув невдоволено Павло (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 436).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 89.