ПАСОВИ́ЩНИЙ, а, е. Прикм. до пасови́ще. Основним кормом для гусенят є пасовищна трава (Птахівн., 1955, 270); // Пов’язаний з годівлею, утриманням худоби, птиці на пасовищах. Особливо велика різниця в собівартості молока, надоєного у стійловий і в пасовищний періоди (Колг. Укр., 7, 1960, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 88.