Про УКРЛІТ.ORG

пасмечко

ПА́СМЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до па́смо. — От я й коси заплела! — каже далі Марта. — Бачте, як гарно: наче зернятко одно до другого притулилося, так пасмечко до пасмечка поприлягали (Мирний, IV, 1955, 337); Схилюся над вами. Торкнуся устами Жартливого пасмечка кучерів чорних… (Еллан, І, 1958, 61); Червоногарячі пасмечка клались на сході за копром, над головами блідли зорі (Коцюба, Перед грозою, 1958, 45); — Яка це вовна? Тонка чи ні? — питає він Амангельди, показуючи йому пасмечко. — Тонка (Багмут, Опов., 1959, 101).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 88.

вгору