ПАСИ́ВНО. Присл. до паси́вний 1. Васюта останнім часом зовсім не пасивно спостерігав назрівання цього конфлікту (Шовк., Інженери, 1956, 92); Тварини не виробляють знарядь праці. Вони лише пасивно пристосовуються до природи (Логіка, 1953, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 85.