ПАСЕ́МЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до па́смо. Пасемце русявого волосся, яке прилипло на лобі, робило його обличчя ще пригніченішим і розгубленішим (Ткач, Крута хвиля, 1956, 56).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 85.